作者: МЙ МАЛІК , None
DOI:
关键词:
摘要: Сільськогосподарське виробництво, з огляду на цілу низку причин, справедливо можна вважати одним із найбільш складних як в організаційному, так і в технологічному аспектах. Значна кількість внутрішніх і зовнішніх факторів впливу є причиною того, що кінцеві результати господарювання (виробничі, економічні, соціальні) суттєво відрізняються від планових. Подібні ситуації закономірно призводять до негативних наслідків як для сільськогосподарського виробництва, так і національного господарства загалом. Відповідно регулювання економічних відносин як спосіб нівелювання дії негативних чинників і підвищення ефективності господарювання за рахунок виявлення й використання резервів слід розглядати як безальтернативне. Регулювання економічних відносин сільськогосподарських підприємств, як і будь-який процес, потребуватиме належного методологічного та методичного забезпечення, яке, вірогідно, грунтуватиметься на використанні базових економічних категорій. Першими, а отже, чи не найважливішими в переліку таких категорій будуть витрати і собівартість, без використання яких не обійдеться жоден економічний інструментарій.